264.

Людмила Баглай

✍✍✍💙💛 Ніч огорнула тихо усю землю, В міцні обійми темнії свої... А місяць в небі, вічний поводир, Стежину в полі ясно освітив... Вона веде до рідного порогу, Де народився й виріс ти... Веде туди, де відчуваєш спокій, Душа твоя і серце не болить... Лиш рідний край, загоїть твої рани... І всі тривоги і печалі забере... Ніде так добре не буває, Ти це відчув і оцінив тепер... Тут все довкола рідне і твоє, Тобі наснаги й сили додає... І в тебе наче крила виростають, До нових звершень йдеш вперед... 08.02.2023

2023-02-11 19:15:24

Інші вірші поета

248. 11 листопада 239. 100.

Інші поети

Anastasiia S

@Desperate_feme

Natalochka

@Nata_Natochka

Игумен Грамши

@Begemotok

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4827

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10645