264.
Людмила Баглай
✍✍✍💙💛 Ніч огорнула тихо усю землю, В міцні обійми темнії свої... А місяць в небі, вічний поводир, Стежину в полі ясно освітив... Вона веде до рідного порогу, Де народився й виріс ти... Веде туди, де відчуваєш спокій, Душа твоя і серце не болить... Лиш рідний край, загоїть твої рани... І всі тривоги і печалі забере... Ніде так добре не буває, Ти це відчув і оцінив тепер... Тут все довкола рідне і твоє, Тобі наснаги й сили додає... І в тебе наче крила виростають, До нових звершень йдеш вперед... 08.02.2023
2023-02-11 19:15:24
2
0
Інші вірші поета
266. 235. 221. Бур'ян...
Інші поети
Lucy
@kayla_deyvis
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2221
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13191