264.

Людмила Баглай

✍✍✍💙💛 Ніч огорнула тихо усю землю, В міцні обійми темнії свої... А місяць в небі, вічний поводир, Стежину в полі ясно освітив... Вона веде до рідного порогу, Де народився й виріс ти... Веде туди, де відчуваєш спокій, Душа твоя і серце не болить... Лиш рідний край, загоїть твої рани... І всі тривоги і печалі забере... Ніде так добре не буває, Ти це відчув і оцінив тепер... Тут все довкола рідне і твоє, Тобі наснаги й сили додає... І в тебе наче крила виростають, До нових звершень йдеш вперед... 08.02.2023

2023-02-11 19:15:24

Інші вірші поета

Батько... 236. 248. Поезія вільних

Інші поети

MuSeqHar

@museqhar

Purple_بنفسجي ( PurpY <3 )

@purple_16

Lady Laura

@Tina_Hala

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1353

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

1185