МІЙ БІЛЬ...

Людмила Баглай

59. 🙏🏻🙏🏻🙏🏻🙏🏻 Такий жорстокий цілий світ ! Від цього сильно боляче мені ! Вбива байдужість всіх довкола, Не має співчуття чомусь ніколи! Усе змінилось в одну мить... Душа страждає , серце щемить... Ніхто не чує , як воно болить... І сльози , сил немає лить... Цей біль , не можу передати, Його не можу описати ! Немов натягнута струна, Усі думки і мої почуття ! Щодня себе питаю я, За що? Чому? Не знаю я... Від цього ще прикріш стає, Бо розуміння , більше не живе! Мабуть , змінитись маю я... Щоб так не мучитись щодня! Черствою , кам'яною стати?! Не хвилюватись і не перейматись?! Змінити світ , невзмозі я... Нажаль байдужість верх взяла! І серце рветься, крається душа!!! Не може витерпіти це вона!!! 11.05.2022

2023-02-17 19:02:42

2

0

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4475

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4599