-Доречі,-промовила Анна,-у вас через тиждень буде екзамен.Це щось схоже на минулорічний тест,та в ньому більше запитань і відповіді мають бути обґрунтованими...
Тим часом Міста скликала всіх членів.
-Що ж!Брости!Я мушу вам повідомити що після завтра відбуватимуться перемовини!-оголосила вона.
-І хто цього разу йде?
-Анна та Асоль!
Лінда повалилася з ніг.Як?Щоб ту жалюгідну Асоль,яка ненавидить Бростівський клуб усім серцем,запросити на перемовини??!Бути не може!
-Повторіть будь-ласка!
-А-Н-Н-А І А-С-О-Л-Ь!-почулося з натовпу.
Ні це не паморочення...Асоль справді йде!Вона буде тут,і Лінда хоче помститися їй за зухвалість та таку вірність клубу.
-Слово честі!Слово честі в неї!Звідки набралося стільки тої честі?
В кожному слові наче є нотка кепкування.
-От яка зухвала!Як вона така вірна своєму клууубу,то нехай там і залишається,чого їй сюди лізти,нехай своєю честю вихваляється,що знає секрети!Як така секретна то жити не треба,це ж теж її справа!Нащо йти у клуб,як потрібно там боротися за справедливість,рівність між нами!Чого ми ворогуємо!Тут і справедливості немає,все награно,вони знають все про нас,а ми нічого, то який сенс у ворогуванні,у тому секреті?Що він їй дасть?
Лінду переповнювало купу думок,бодай щось з того зрозуміти.
-Ліндо,що з тобою?-запитала Міста.
-Пробачте,я просто...
-Я знаю,все що ти думаєш.Йди перепочинь.Я маю план,тому не переймайся,все нормально.
Ліндині очі загорілися від щастя.
Тим часом я прийшла додому та почала збиратися в дорогу.
-Вода,їжа,спальний мішок..Думаю достатньо.
-Настя!-покликала мене старша сестра,-ти де?
-Я тут,в кімнаті!
Сестра прийшла до мене:
-Настя,ти зробила уроки?
-Ні,я не і не збиралася їх робити...-відповіла я,ховаючи сумку,забиту на половину їжею та водою.
-А що це таке?-запитально поглянула на сумку Аліна,(моя сестра)-ти хочеш забратися звідси?Розумію...Я теж не хочу жити тут,в цьому старому,орендованому житлі,та повір,ти ще не зможеш дати собі раду!
-Та ні.Ми разом з класом після завтра йдемо в похід і я вирішила зібрати речі.. Добре,тоді я йду в душ!
Брехати це погано,але я не могла сказати правду..
Як я схибила,залишивши свій зошит для екзамену на столі!Аліна підійшла та почала читати абсолютно все.Коли я вийшла з душу,сестра запитала мене:
-Що це за клуб Бростів! Настя,чим ти займаєшся,про що думаєш?Тепер ясно чому ти маєш такі жахливі оцінки в школі!А от за знання якихось дурнуватих клубів маєш відмінно!Можеш мені пояснити що все це означає?
Я відразу все пояснила,бо сестру дуже люблю і поважаю,і мені цікава її думка,та й совість не дозволяє мені збрехати ще раз.
-..клуб для мене важливіший...В школі я отримую знання,а там насолоду життя.Я живу клубом.Моє серце знайшло,що йому любити.
Аліна була вкрай спантеличена.
-Тобто ти є членом якогось там клубу,і це все не твоя фантазія,а реальне ворогування між двома клубами,перемовини,екзамени,нове ім'я,вірність?!?Чому ти раніше мені про це не повідомила?!
-Вибач,я знаю,що вчинила погано,не сказавши тобі про це...
Сестра запищала від радості:
-Я давно мріяла про таке!Це ж свобода.Ти живеш тим,що хоче твоя душа!Це прекрасно,-Аліна обійняла мене,-можна мені до вас?
-Хм...Я навіть не знаю,-я була переповнена емоціями,бо не очікувала такої відповіді,- я буду здавати екзамен через тиждень,він рахується за вступний,ти можеш походити на курси до мого знайомого з клубу,він тебе швиденько навчить історії,і ти здасиш та матимеш змогу потрапити до нас!!Якщо дозволить Анна звісно.
-Клас!Добре, надобраніч.
Я довго не могла заснути,бо обдумувала післязавтрашній похід.Та коли на годиннику стукнула дванадцята,мої думки наче потонули в сні за декілька хвилин.