Недоторканність твоєї посмішки
Хотілося побачити мені: гори ,море,сонце і пісок Гори такі великі ,що схожі на щастя Море таке маленьке , що схоже на сльози від радості Сонце таке яскраве ,що світилося на твоєму обличчі Пісок,що схожий на час І так хотілося побачити те небо у твоїх очах Таке холодне ,ніжне й голубе ,що зігрівало в ніч мене холодну Хотілося побачити ту пташку на весні,що схожа на твоє маленьке серце Таку привіту і дрібненьку ,що зустрічає радо так мене Хотілося побачити тебе в нічному місяці зірок І бути схожою на тебе і промовляти ті слова ,шо промовляв(ла) мені в колисці іграшок моїх І може знову мрію ,але побачу я і гори ,і море,і сонце ,і пісок і дивний погляд твій в темну ніч ласкаву І в темряві зірок засипаний на небі побачу тінь твою ,якусь чудову і страшну ,красиву і потворну ,бездушну і привітну І серце я твоє побачив сузір'ї квітів мальв Його не порівняти до твого сузір'я квітів Побачу тінь свою в воді таку не зрозумілу і страшну Напевно,то був сон Я бачила тебе ,себе і погляд дивний твій Ти так смієшся страшно ,що аж заплачу я від твого сміху І знову буду мріяти про щось
2021-02-14 19:21:44
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2924
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2061