Кульбаби
Я заплітаю твої рясні коси, Вкладаючи в них кульбаби. Танцює на волоссі сонце І у траві співають роси. Тільки ранок поле і ми. Можливо, так було вічно. Можливо, це тільки сни Не бувають такі сонячні дні Жовто-гаряче волосся Ранить жаром руки мої Воно як жовтневе колосся, Проливає силии природнії. У повітрі медом пашить, Весь світ поглина червоний Так солодко, думки марить Я впадаю у сон безтямний. І знову ранок без тебе, І знов захмарене сіріє небо, І знов у серці ржаво скрібе, І знов я не знаю тебе.
2020-04-30 16:56:21
4
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9504
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2151