Кульбаби

Mari Bloodycake

Я заплітаю твої рясні коси, Вкладаючи в них кульбаби. Танцює на волоссі сонце І у траві співають роси. Тільки ранок поле і ми. Можливо, так було вічно. Можливо, це тільки сни Не бувають такі сонячні дні Жовто-гаряче волосся Ранить жаром руки мої Воно як жовтневе колосся, Проливає силии природнії. У повітрі медом пашить, Весь світ поглина червоний Так солодко, думки марить Я впадаю у сон безтямний. І знову ранок без тебе, І знов захмарене сіріє небо, І знов у серці ржаво скрібе, І знов я не знаю тебе.

2020-04-30 16:56:21

4

0

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

68

6

16936

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12279