Лист у дитинство

Марічка Корень

Я босоніжки вийду на поріг, Де серед саду яблуні крислаті. І вмить згадаю,той чарівний світ,який так вабив,додавав наснаги. Я пригадаю, ті щасливі дні,де не було турботи і печалі. Дитинство,повернись,- прошу,не йди,бо так я хочу у обійми мами. Не зрадь,дитинство! Мрії всі здійсни,верни усмішку: ту дитячу щиру.Хай,навіть,у зимові холоди всі будуть поруч радісні й щасливі. Я знаю, що не можна так,що час назад ніколи не вернути. Але прошу одне: хоча б на мить,дозволь у мріях радість ту відчути. Але ти знаєш... Дякую тобі! За ті хвилини,що змогла прожити. За тих людей,що є в моїм житті,які уміють просто так любити. Бо більш за все,я хочу теплоти,хай навіть не загоїти ті рани. Я вже доросла,але ти не йди,залишся фотографією в рамі. Залишся спогадом,тим справжнім і ясним. Прийди у казці,що читали наніч. Або в віконце сонечком світи,веселкою засяй над небокраєм. ***

2020-05-13 18:24:51

5

0

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

4624

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5744