Прийди у сад...
Прийди у сад мій ранньою весною... Відчуй мій дотик на своїх вустах. І палко так,лиш обійми рукою, Тобі віддамся й буду я твоя... Прошу ,прийди - бо я чекаю так,як ще ніхто ніколи не чекав. Візьми за руку, погляд зупини - бо палко так,ніхто ще не кохав. Прийди у сад квітучою весною... Вдихни у груди аромат п'янкий І поцілуй... Забувши всі незгоди - бо вірно так,ніхто ще не любив. Хай ми не пара,доля не одна... Та все ж, весна прокралась в серце. Його послухай,хай вуста мовчать. Я у саду чекатиму на тебе♥️ #весна2020#моївірші#кохання#мрії
2020-05-13 16:26:21
5
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1567
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1705