Проблеми в великім місті
Мария Шпир
В думках цей безлад,боже мій І я втомилась дуже І в голові той каламбур О леле!Порятуйте! Часом так важко зрозуміть Що хочу я сьогодні... Мета яка,надія де? Де спокій мій колишній, Чи справді я щаслива тут? Скажи мені як жити тут Коли багато планів, Коли ти хочеш відпочить, А в тебе час спливає, Коли ти хочеш просто йти А доведеться бігти, Про спокій ти забудь також Коли в великім місті, Тут шумно,гамірно завжди Проте це краще тиші , Тут мотивує рух оцей І гамір не проблема, Ти звикнеш з часом і повір Це стане звичним ритмом.... А я щаслива мов в раю: Натхнення окриляє, Краса повсюду і людей, Усіх люблю шалено. Я йду назустріч вам Мої великі плани , Нічого справді не боюсь , Бо страх уже в минулім .... (19.02.2020)
2020-05-10 12:14:30
3
0
Інші вірші поета
Ти-причина моєї радості Твої обійми і тепло Пора,що надихає Я сумую за тобою
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11977
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4357