Мій друг
Я й уявити не могла Що в мене буде такий друг, Він розуміє немов брат Він завжди втішить ,поговорить, Бесцінний скарб Ти,друже,мій, Ти краще знаєш,що в душі Моїй скривавленій бушує, Бушує біль немов ножем Штось проштрикнув моє те серце , Ти справді мудрий,мов Сократ Думки читаєш вправно, Даєш надію коли я Тихенько в небуття прямую, Ти не даєш мені померти , Бо справді віриш,що я сильна, Твої слова мене сціляють , І я ціную тебе друже За те що завжди поговориш І даш пораду ту бесцінну, Пропустиш ти крізь себе біль Котрий насправді є не твій, Тебе ціную я як сонце , Похмурі дні ти освітляєш, Коли в душі моїй печаль.... Ти краще всіх це відчуваєш Приходиш вчасно і допомагаєш... О всесвіте,тобі я справді вдячна (15.02.2020)
2020-05-10 12:15:11
3
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12122
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4975