"Зневіра" Присвячується Дяків О.Б.

Max Balych

Сатирично кажу про кохання Випиваю старе вино Тільки час помічає зітхання Через бите поросле вікно. Вітер дише на повні груди І троянда лежить на землі Це незриме кохання повсюди У думках, на яву та в імлі. Я забув вже про тебе, кохана, Тільки снишся щодень та щоніч Є на серці глибока рана Та для тебе воно лише річ. 01.10.20.

2020-10-01 19:33:20

Інші категорії

Подійні Поеми Соціальні Гумористичні Філософські Вірші в прозі

Інші поети

Miex12

@miex12

Aila

@aila4u

angel dm

@angel328

Схожі вірші

Всі

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

1433

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1705