"Зневіра" Присвячується Дяків О.Б.
Сатирично кажу про кохання Випиваю старе вино Тільки час помічає зітхання Через бите поросле вікно. Вітер дише на повні груди І троянда лежить на землі Це незриме кохання повсюди У думках, на яву та в імлі. Я забув вже про тебе, кохана, Тільки снишся щодень та щоніч Є на серці глибока рана Та для тебе воно лише річ. 01.10.20.
2020-10-01 19:33:20
0
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2487
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2502