لن يكون هناك أَحدًا وكذلك أنا

Mennah Mostafa

غارقة في القاع محاطة بالندوب التي يتخللها الاذى والخذلان جسدي مثبت في القاع باكى صارخ ولكنه يود العيش أصبح يقاوم ويذيل كل رصاصة قد تخللته لينمو خلفها ندبة لن يمحوها الزمان ولكن حتي بعد أن زالهم لا يستطيع التحرك فالقلب تبعثر وتلاشت أجزائه حتي أصبح مكسورًا ليس بصالح القدر جعل الجسد دون قلب كما يجعل الإنسان يحيا ونبضات الموت تتخلل كل لحظة من حياته الجسد قرر المحاربة مجددا بعد أن جمع أشلاء قلبه ولكننا نعلم جيداً أن لا شئ مكسورًا يصلح إصلاحه وهكذا أصبحت أنا رغم أن الجسد حارب لبقائى ولكنه لن يستطع إعادة روحى إلي جسدي لن يستطيع الحصول علي مجدداً وكذلك هم وكذلك أنا وعندما يأتي الوقت لن يكون هناك أَحدًا ينتظر لن يكون هناك أَحدًا

2021-09-07 04:53:13

0

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

39

2

3049

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1743