رسالة  ١٠٧
Mennah Mostafa
أتسائل متى ستتساقط الغيوم وتنتهى المشاعر حتى نصبح فارغين جدار الروح تشقق حتى أصبح للغيوم مكان بداخلنا وجدار العقل يصرخ مُثْقِلًا بكلماته الداخلية التي تجعل منه جحيم خاص به هو فقط هل مشاعرنا تحدد من نحن أم هي فقط وسيلة للتعبير عن ما بداخلنا هل نحن اقوي من مشاعرنا أم هي أقوي مما نكون ؟
2020-11-08 21:27:47
0
0
Інші вірші поета
رسالة ۱۰۹ رسالة ١٠٤ رسالة ۱۰۸ لن يكون هناك أَحدًا وكذلك أنا
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
Inked Disaster
@inkeddisaster
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2407
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5501