الحياة غريبة

Jack Frost

┏━━━━━━━━•ೋ•°°•ೋ••❥• ما حـيـاتـنـا الا نـور و ظـلام قـد أمـتـزجـا لـعـيـزفـا لـنـا لـحـن الـحـيـاة فـيـضـرب الـفـرح عـلـى اوتــاره تـارة بـنغـم عـذب شـجـي يـورق بـالـنـفس الـبـهـجـة و يـضـرب بـاوتـاره الـحـزن تـارة فـيـذيـقـنـا طـعـم دمـوع و فـراق مـريـر ... هـكـذا الـحـيـاة .. قـد تـحـيـر نـفـسك بـيـن كـلام قلـب و عـقـل و اي مـنـهـمـا الـفـائـز فـالقـلـب لـه ما يـهـوى لكـنـه احـيـانـا يـدهـشـنـا بـغـايـة تـؤذيـنـا فـيـقـف لـه الـعـقـل مـانـعـاً و تـبـدأ أنـت تـضـيـع فـي بـحـر بـيـنـهـمـا حـتـى و إن اتـبـعـنـا عـقـولـنـا فـظـفـرنـا بـخـيـرنـا يـبـقـى الـقـلب مـجـروح حـزيـن فـليـس الـى السـيـطـرة عـلـى مـشـاعـرنـا مـن سـبـيـل .. تـبـقى الـدمـوع تـتـرقـرق فـي العـيـون و يـأبـى الـجـرح ان يـشـفـى و يـليـن ..... الـخـيـر لـيـس بـالـضـرورة ان يـصـنـع سـعـادتـنا فبـعـض الاحـيـان نـفـضـل ان نـبقـى بالـضـر علـى الـنفـع فـقط لانـنا نـجـد فـيـهـا سـعـادتـنـا فــالأمـر أشـبـه بـرحـلـة لـلـحـرب الـعـقـل يـقـول لـك .. لا تـذهـب سـتمـوت ...و لـكـن الـقلـب يـبـقـى سـعيـد بـدفـاعـه عـن بـلــده الحـيـاة غـريـبـة مـتـنـاقـضـة ... خـيـرهـا لـيـس بـالضـرورة يـبـنـي صـرح سـعـادتـنا... و ضـرهـا ليـس بـالـضـرورة ان يـكـون لـه الـهـادم ... و كـما يـقـال "أيـا كـان مـا ستـفعـلـه .. تـأكـد انـه سيـجعـلـك سـعيـد" •❥••ೋ•°°•ೋ•━━━━━━━━┛

2018-09-06 07:51:39

10

0

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3206

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2414