Подаруй
Подаруй мені пусту голову. На кілька хвилин подаруй відсутність Роздумів про матерії сутність, Бо голова моя думками повна Подаруй мені холодну кімнату. Вітер в ній подаруй сильнющий Щоб запевнитись, що все минуще, Щоб не хотілося більше кохати Подаруй мені каплю певності. Щоб не хотілось зубами вгризатись І на собі щоденно вигризати Почуття своєї важливості Подаруй– без можливості поверення. Аби не допустити почуття вини, Обов'язку і важкої голови Подаруй мені ось що– запевнення.
2023-06-30 01:25:10
4
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3897
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1277