:-(
كم نحن مساكين نلهث خلف سراب و لا نلتقي إلا بالخراب يالا حقارة زمن و يلا بؤسنا حين وجدنا فيه
2018-09-20 10:48:34
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Noura Mohsen
نعيب على الزمن والعيب فينا 😉
Відповісти
2018-09-20 20:47:27
1
Millane Robert
@Noura Mohsen عيب في ناس و في انانيتهم و قسوتهم و عدم اكتراتهم و انعدام رحمة من قلوبهم
Відповісти
2018-09-20 20:49:54
1
Noura Mohsen
@Millane Robert بالظبط دا عيب فينا احنا كبشر نعيش بهذا الزمن لكن الزمن لا ذنب له بشئ
Відповісти
2018-09-20 20:51:17
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1260
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1935