Part of my LIFE

Aracely Ara

I never knew how love felt i was always alone cause i couldnt talk and i was hated by Everybody cause i would talk to this guy that was popular and they never knew that he knew sign lauguage and he Will spend time With me and he Will always look at me like if i was the only girl there and se were bestia Friends for 5 years then this day came that he ask me out on a date and he probose to me and se were in high school and he told me I LOVE YOU NO MATTER WHAT EVERYBODY THINKS I WILL ALWAYS BE HERE FOR YOU I DONT CARE THAT YOU CANT TALK YOUR SPECIAL UNIQUE AND TALENTED JUST THE WAY YOU ARE DONT LET NO ONE BUT NO ONE TAKE THAT FROM YOU CAUSE THATS WHAT MAKE YOU PERFECT JUST THE WAY YOU ARE since then i don't CARE what people tell me that that did this and did that i don't care JUST that they ARE they and no ONE would channge that FROM them

2018-06-24 01:04:13

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

JENOVA JACKSON CHASE

Heart touching... only if all were like that person.

Відповісти

2018-06-24 05:07:59

2

Aracely Ara

for real u like the pic

Відповісти

2018-06-25 22:24:55

Подобається

Aracely Ara

thankes

Відповісти

2018-06-25 22:25:48

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

16

5439

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12651