ПРАВДА
я вічно брешу, пробач, просто в цьому моя щира правда. я б сильно хотіла сказать, як хочу щоб впала ця барикада. я вічно брешу, що все добре, слава богу, що гірше не стане, та трасця, який там бог, його ж просто не було і немає. я поїм вчорашній суп, це найкраще, що могло б статись, сотню «вибач» тобі напишу, в мене просто поганий настрій. пообіцяю дожити до завтра, хоча ти ж знаєш мої обіцянки, вони такі ж як і моя «правда», що з туманом розвіється зранку. як мій день?! він справді хороший, якщо очі закрити на все, і найкраще в ньому мабуть дошик, він знебарвлює все, що живе. я вчергове увімкну Паліндрома, на повторі два дні підряд. це як ліки від емоційної втоми, що рятують мене, позаяк.
2022-11-07 21:23:54
9
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7749
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1108