"Нічні докори сумління"

Загадкова Леді

Ти розумієш,він мене не відпускає живе у мені щосекундно живе у грудній аорті так ніжно тепер, і тихо хапає мене за легені, я дихаю ним постійно у сонячному промінні відбитки кожного пальця він мабуть в тобі зостався він мабуть таки хронічний і тепер... лиш світла нема в долонях і сніг огортає пальці ніч триває недовго ,як біг на коротку дистанцію тож треба це пережити. як з кожної клітини і з кожного передсердя із сотень волокон із шиї,виймати його із себе. Ти не змогла розлюбити , немає у тобі сил. І тільки твоє передсердя,показує як тобі жити... Тож.. допоки ти іще можеш із себе усе це стерти. 12 ударів, північ. навчись ти любити нарешті когось окрім нього, будь ласка. когось окрім нього врешті...

2018-05-06 18:42:03

Інші вірші поета

"Це все він" "Казка" Самотність

Інші поети

CVLD BLVVDED

@Zaharchuk_Arsen

Tasnime Bouchareb

@tasnime_bouchareb

Vorozhka

@Vorozhka

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3661

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2749