"Нічні докори сумління"

Загадкова Леді

Ти розумієш,він мене не відпускає живе у мені щосекундно живе у грудній аорті так ніжно тепер, і тихо хапає мене за легені, я дихаю ним постійно у сонячному промінні відбитки кожного пальця він мабуть в тобі зостався він мабуть таки хронічний і тепер... лиш світла нема в долонях і сніг огортає пальці ніч триває недовго ,як біг на коротку дистанцію тож треба це пережити. як з кожної клітини і з кожного передсердя із сотень волокон із шиї,виймати його із себе. Ти не змогла розлюбити , немає у тобі сил. І тільки твоє передсердя,показує як тобі жити... Тож.. допоки ти іще можеш із себе усе це стерти. 12 ударів, північ. навчись ти любити нарешті когось окрім нього, будь ласка. когось окрім нього врешті...

06.05.2018

3

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11405

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

1569