"Нічні докори сумління"

Загадкова Леді

Ти розумієш,він мене не відпускає живе у мені щосекундно живе у грудній аорті так ніжно тепер, і тихо хапає мене за легені, я дихаю ним постійно у сонячному промінні відбитки кожного пальця він мабуть в тобі зостався він мабуть таки хронічний і тепер... лиш світла нема в долонях і сніг огортає пальці ніч триває недовго ,як біг на коротку дистанцію тож треба це пережити. як з кожної клітини і з кожного передсердя із сотень волокон із шиї,виймати його із себе. Ти не змогла розлюбити , немає у тобі сил. І тільки твоє передсердя,показує як тобі жити... Тож.. допоки ти іще можеш із себе усе це стерти. 12 ударів, північ. навчись ти любити нарешті когось окрім нього, будь ласка. когось окрім нього врешті...

2018-05-06 18:42:03

Інші вірші поета

"Казка" "Це все він" Самотність

Інші поети

Яр Огнев

@Jarog_pogo

kply

@kply

Рома Райн

@raynrom

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13099

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6258