"Нічні докори сумління"

Загадкова Леді

Ти розумієш,він мене не відпускає живе у мені щосекундно живе у грудній аорті так ніжно тепер, і тихо хапає мене за легені, я дихаю ним постійно у сонячному промінні відбитки кожного пальця він мабуть в тобі зостався він мабуть таки хронічний і тепер... лиш світла нема в долонях і сніг огортає пальці ніч триває недовго ,як біг на коротку дистанцію тож треба це пережити. як з кожної клітини і з кожного передсердя із сотень волокон із шиї,виймати його із себе. Ти не змогла розлюбити , немає у тобі сил. І тільки твоє передсердя,показує як тобі жити... Тож.. допоки ти іще можеш із себе усе це стерти. 12 ударів, північ. навчись ти любити нарешті когось окрім нього, будь ласка. когось окрім нього врешті...

2018-05-06 18:42:03

3

0

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4906

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5876