Плата
Гортаю за стрінкою сторінку У горлі ком у роті гірко Я десь почув ридаючу дитинку Я схаменувся та промайнувши стрімко У холі власної свідомості стою Моя душа вже сповнена по вінця А я все лью и лью Не розуміючи що дах спливе по бильцях Якщо це все я не скінчу По горло я напився ледь стою Тікай від мене мариво яснее Не тьмар мої без того сплутані думки Я не боюсь своєї скелі Як Прометей на ній я повішу За щастя кожного, тепла і знання я сплачу
2020-04-20 14:35:41
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13488
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3211