Вірші
Пусті слова
Діво! Звертаюся я знов
Почуй ти врешті решт мою любов
Так марно це , ти лиш німа
Життя важке...
без тебе я !
Стараюсь все , но не забуть
Лице твоє , цю ніч, журбу
Блять ,знову ти
Скажи?
СКАЖИ ЧОМУ!?
Та знову я, молю?
Молю....
6.12.22
0
0
213
Політ
Моя пристрасть ті таблетки
більше ,що б літати зміг
Необачний простір дотягнути
Чуєш мила , ти зі мною
Будем в космос відлітати
Як не хочеш? Мусиш!!
Знаєш, люба ,ти не права
Зовсім не у цьому справа !!!
Я закоханий , не в тебе
Ти дісталася так важко
Мої очі -телескоп
Ой вхопив мене цей сорт
Лікар зміг їх прописати?
Ні?! Як так? Не можу спати!
Знаю! Вкрала , поділись
Де зміїний є твій хвіст?
І настав уже цей час
ця рептилоїдна шльондра прямує на Марс
Я за нею, прийде наш час
От -літаю
Мало знаю
Трохи сплю
Себе я вб'ю
23.10.22
0
0
85
Сліпий
Заплющивши очі
Не бачу нічого
Та як відкрив
змінилось хоч слово?
Дивлюсь на рядки
Та всюди омана
Навіщо це роблю?
Де є ваша шана?
Щодня я молюсь
Щоб побачити правду
Краще не знати
Ніж йти прям по плану
0
0
85
"у полоні серця" "103"
Це буде тільки поміж нами
Цей гнів, ця радість і журба
Ніхто про це не має знати
У нас є тільки ти та я
Помру за тебе, хочеш знати?
Можу лиш тя розв'язати
Але хочеш зруйнувати
Ті чудесних 103 дня...
25.09.22
5
0
288
"маскарад"
Ти бачиш наскрізь
Емоції ті, що сховані
Тихо під маску ві сні
Я промовчу,коли справді-
Молю?
Звідки дізнався коли прилину?
Що так приносить тобі цю журбу ?
Можливо вона,
А може і ми
Маска та я
У нашій ігрі...
24.09.22
5
0
234
"поклик"
Вода так манить, що дурманить
Тьмяні вже мої думки
Чую голос, треба йти
В ту пітьму , де є вони
Батько мій, мої брати
Там ще може моя мати
Хто ж то зможе розказати?
12.10.22
4
1
191
Течія
Реальність так важко сприйняти
Навколо розрухи, безлад і страх
А поза стінами своєї кімнати
Змирився забути
Собою не бути ніяк
6
1
189
Незворотній процес
Тиша , темна кімната
Штори відкриті , на вулиці ніч
Не відчуваючи страху
Дивлюсь я в очі ,
бездонні в цю мить
Вони є повсюди
І бачуть усе
Бажаючи правди
Вбивають мене
7
0
191
Знехтувані
Прославляючи щоразу
Забували про мораль
То їй ноги цілували
То зривали їй вуаль
- Так була вона красива;
Промовляли це не раз
Але цим вже не здивуєш
У теперішній наш час
Кожен раз та говорила
Піднімаючи вуаль
- Простолюдини , так близько?!
Де була її мораль?
5
0
148
Мовчання
О діво ,ти мене чуєш?
Ти взагалі жива, існуєш?
Чи це все вигадки, для немовлят
Я вірю,знаю!ти жива , я правий?!
І ти на зло мені, мовчиш щораз
Скажи хоч слово я благаю
Щоб я замовкнув назавжди
Напевно забагато знаю ,
для того, щоб заговорила ти..
(Арія фроло "горбун із Нотердаму " була так сказати натхненням)
8
0
147
