Аля працювала в одній із найкращих кав'ярень - крутим баристою. Висока шатенка, з чорними очима, маленький носик і пухкенькі губи, фігура була, як у моделі і всі форми на місці. Крім того, що працювала в кав'ярні, дівчина була письменницею, тому вона творча натура, яка всюди шукала натхнення. Щодня вона прокидалася не пізніше 5 ранку, це був певний режим:
•Прокинутись і вмитися;
•Заварити каву в турці та дістати книгу;
•Зустріти сонце з чашкою ароматної кави в руках і книгою на колінах, сидячи на підвіконні;
•Знайти натхнення у світанку;
•Погодувати кішку і  бігти на роботу з прекрасним настроєм;

Сьогодні все було не так...

Будильник не продзвонив, тому Аля прокинулась не як завжди, а о 7 ранку, пропустила світанок, кава втікала із турки, книга зникла невідомим чином, а кішка наче скажена всю ніч бігала по квартирі.

-Чорт, невже я проспала?- з страхом в очах, дивилася на годинник Аля і розуміла, що день піде шкереберть...

-Мяууу,- біля ліжка з'явилася Еллі, яка всю ніч, наче прокажена бігала і кусала дівчину за пальці.

-Що ти прилізла, бешкетниця, зголодніла? Ну звичайно, якщо всю ніч не могла всидіти на місці,- погладила дівчина кішку.

-Мррр,- Еллі радісно вигнулась і побігла до своєї миски.

-Чорт, я ж запізнююсь,- Аля вскочила з ліжка і побігла на кухню, по дорозі насипавши корм Еллі.

-Хруп, хруп,- тільки і видавала кішка.

-Смачно тобі, а я от сьогодні все проспала. Так спочатку кава.- Аля поклала турку на плиту, і не встигла очей відвести, як кава почала втікати з турки,- та що ж це таке...

Кава вийшла з під контролю, ну хоча б встигну почитати,- подумала дівчина, але доля сьогодні була явно не на її стороні. Її улюблена книга Емми Скотт "Серед тисячі слів", зникла невідомим способом, напевно Еллі вночі десь посунула.

З не дуже гарним настроєм і без натхнення Аля побігла на роботу, їдучи в автобусі вона слухала пісню "Будь мені кимось", вона любила лірику.

-Дівчино, за проїзд оплачуємо,- Аля так заслухалася і задумалась, що ледь не проїхала зайцем.

-Ой, вибачте, сьогодні явно не мій день, все йде не по плану...- сказала розгублено дівчина і дала гроші за проїзд.

-Не переймайтеся, все буде добре, зазвичай день може погано початися, але прекрасно завершитися, не сумуйте,- чоловік посміхнувся до Алі.

-Напевно Ви праві, дякую, гарного дня,- вона знала цього чоловіка, адже їхала кожного дня цим автобусом, але сьогодні він був досить балакучим, ніж зазвичай.

-Дякую міс, і вам,- чоловік пішов далі до пасажирів, а вона так і залишилась біля вікна на одинці із музикою.

На годиннику 8:45, робочий день Алі починається в 9 ранку, зазвичай вона приходить на годину раніше, щоб все підготувати, але не сьогодні... Всесвіт явно був проти того, щоб день був такий, як завжди.

-Привіт дорогенька, ти щось сьогодні пізно,- сказала офіціантка з кав'ярні.

-Кет, привіт люба, не повіриш, вперше проспала, навіть каву не випила,- на ходу говорила вона одягаючи фартух і витираючи кавові апарати.

-Ого, якщо вже наша Аля проспала, то Земля напевне зробила сьогодні не один, а цілих два оберти навколо осі,- обіймав і жартував Том.

-Том, ну ти зі своїми жартами, колись просто дістанеш Алю і вона тобі в каву додасть перцю, а я допоможу,- Кет вщипнула хлопця, а він надіслав їй повітряний поцілунок.

-Бачу історія кохання в нашій кав'ярні, все ще не дуже то й зрушилась з місця, чому б вам просто не зійтися?- Сказала Аля, хлопець штовхнув її сміючись, а Кет показала язика, як дитина.

-Скажи, які стосунки із цією дитиною? Ей, стоп, а сама коли знайдеш собі бойфренда?- вчасно переключився хлопець на Алю і показав язик у відповідь Кет.

-Ну все почалося, всім гарного дня, мені ще чашки витерти треба.- Вміло зіскочила вона із теми і побігла готувати все для роботи.

Ранок був жахливим, день теж був не найс, але вже кращим. Постійні клієнти дякували за смачну каву і робили дівчині компліменти, вона посміхалася, що додавало каві і кав'ярні додаткові бали успіху.
За дві години до завершення зміни в кав'ярні з'явився хлопець, досить красивий, високий брюнет, гарна постава і тембр голосу такий, що будь-яка дівчина текла б він нього, там було все, але найкращим було те, що потрапило в саме серце, він картавив. Це було мило і саме те, що обожнювала Аля.

-Добрий вечір, мені будь ласка американо з молоком, без цукру,- сказав він, а дівчина вже просто була в захваті.

-Добрий вечір, добре, очікуйте на замовлення за столиком,- як завжди з посмішкою промовила вона.

-Дякую, проте замовлення не мені, я терпіти не можу каву,- тут ілюзія красуні розвіялася, ще одним пунктиком в ідеалі її хлопця, має бути те, що він теж любить каву.

-Можна тоді вас запитати?

-Так, запитуйте.- Хлопець був не проти побалакати, доки чекав.

-Чому ви терпіти не можете каву?- Аля питала із сумом в очах.

-Не склалося у нас із нею стосунків, різкий запах, гіркий смак, що тут може приваблювати?- пояснив їй хлопець.

-Дивлячись хто готує і як. Я от не можу свого дня уявити без чашки смачної кави, я Аля,- сказала бариста і протягнула руку хлопцю.

-Приємно, я Ден, пробачте мені час, у мене зустріч тут,- потиснув руку, забрав каву і пішов за столика в залі, загадковий хлопець, який терпіти не може каву!

Коли офіціантка забрала після зустрічі чашку, у разом із грішми у конверті лежала записка: "Може сходимо на каву, дівчина яка готує і обожнює каву?",- це явно було аресовано Алі, одразу зрозуміла Кет і побігла на барну стійку.

-Гей дорогенька, чим ти зачепила того красунчика, що брав одне американо з молоком?- із загадковим обличчям розпитувала дівчина.

-Ей ти про що, він взагалі терпіти не може каву,- бариста не розуміла, про що йде мова...

-Ну каву може і терпіти не може, але дівчина, яка її смачно готує його явно зачепила...- Кет віддала записку із переможним виразом обличчя.

-Нічого не розумію...- Потерла лоба Аля і задумалась.

-Про що ви тут балакаєте? Кет, там тебе за третім столиком чекає пара, поспіши.- Обійняв за талію її Том і заглянув у записку.

-Ой, щось заговорилася я тут, побіжу,- з посмішкою побігла до роботи.

Аля залишилася за барною стійкою з думками про загадкового Дена, який не любить каву.

З чого це на каву?
Чому я?
Це точно зі мною відбувається?