Останній трамвай
Танцює літо, як в останній раз, Малює фарбами, котрі зостались. Йому сьогодні до вподоби джаз, Його думки у музиці сховались. Доріжки скверу кличуть вдалечінь, Заманюють в комфортну прохолоду. Птахи пірнають в неба височінь, Шукаючи нову собі пригоду. Очікує на станції трамвай, Маршрут його веде в печальну осінь. Квиточок міцно у руках тримай, Бо час іде, відправлення невдовзі. Відносить вітерцем уривки фраз, Пусті залишивши в розмові графи. Танцює літо, як в останній раз, Та осінь джемпер дістає із шафи.  21.08.19
2019-11-06 07:48:17
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1657
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1526