Я навчилась думками літати
Наталья Кропивницкая
Я відчула розгорнуті крила  Та навчилась думками літати,  Захотілось у небо вростати  Бо у просторі справжня є сила.   Почуттям та емоціям тісно,  Стало важко тримати в полоні.  Я відкрию до сонця долоні  та легені для подиху звісно.   Стала постать тендітною наче.  Кожен рух, ніби танець з тобою.  Навіть погляд манить ворожбою  Та від радості часом я плачу.  Не залишилось досі вагання.  Я у небо лечу почуттями,  Переповнюючи до нестями  Світле серце нестримним коханням.  28.01.19 
2019-02-14 07:07:12
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дана Верис
Такие стихи прекрасные, лёгкие, светлые!
Відповісти
2019-02-14 07:10:58
1
Наталья Кропивницкая
@Дана Верис бо кохання має крила )) Гарного настрою, Дана 🌼
Відповісти
2019-02-15 07:16:55
1
Інші вірші поета
Що кожна ніч приховує в собі? Я закохуюсь в тебе щодня Сезонні тиражі А хочеш? Заварю смачного чаю...
Інші поети
Brisée 彡
@Reinrim
HAZEL GRACE
@just_another_someone
lonelykid
@lonelykid
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7233
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2931