Я навчилась думками літати
Я відчула розгорнуті крила  Та навчилась думками літати,  Захотілось у небо вростати  Бо у просторі справжня є сила.   Почуттям та емоціям тісно,  Стало важко тримати в полоні.  Я відкрию до сонця долоні  та легені для подиху звісно.   Стала постать тендітною наче.  Кожен рух, ніби танець з тобою.  Навіть погляд манить ворожбою  Та від радості часом я плачу.  Не залишилось досі вагання.  Я у небо лечу почуттями,  Переповнюючи до нестями  Світле серце нестримним коханням.  28.01.19 
2019-02-14 07:07:12
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Дана Верис
Такие стихи прекрасные, лёгкие, светлые!
Відповісти
2019-02-14 07:10:58
1
Наталья Кропивницкая
@Дана Верис бо кохання має крила )) Гарного настрою, Дана 🌼
Відповісти
2019-02-15 07:16:55
1
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17228
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2388