А сонце втікає світити на іншому боці планети...
Наталья Кропивницкая
Вже сонце втікає світити На іншому боці планети. Що літу вдалося зростити — втрапляє в осінні тенета. А ранки тепер прохолодні, хоча ще доволі комфортно. Трапляється, примхи погодні історії пишуть курортні. Ще декілька днів та вже осінь, чекає в кутку парасолька. На зміну смачним абрикосам — терпкі мандаринові дольки. Майбутнього креслить ескізи, присісти спішить "на доріжку", спаковані вкотре валізи у літа, в рудих босоніжках. 26.08.2020
2020-09-04 08:01:20
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Есмеральда Еверфрі
Атмосферно вийшло, мені сподобалося))
Відповісти
2020-09-05 15:30:25
1
Наталья Кропивницкая
@Есмеральда Еверфрі Дякую) Затишної осені.
Відповісти
2020-09-05 16:38:07
1
Есмеральда Еверфрі
@Наталья Кропивницкая навзаєм😊
Відповісти
2020-09-05 16:38:25
Подобається
Інші вірші поета
Поки ще не пізно Життєвий хмарочос Минуле в минулому Подаруйте мені крила
Інші поети
Стефанія
@Rusanna_Vognuk
Solo Frau
@frausolo
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1708
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8960