А сонце втікає світити на іншому боці планети...
Вже сонце втікає світити На іншому боці планети. Що літу вдалося зростити — втрапляє в осінні тенета. А ранки тепер прохолодні, хоча ще доволі комфортно. Трапляється, примхи погодні історії пишуть курортні. Ще декілька днів та вже осінь, чекає в кутку парасолька. На зміну смачним абрикосам — терпкі мандаринові дольки. Майбутнього креслить ескізи, присісти спішить "на доріжку", спаковані вкотре валізи у літа, в рудих босоніжках. 26.08.2020
2020-09-04 08:01:20
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Есмеральда Еверфрі
Атмосферно вийшло, мені сподобалося))
Відповісти
2020-09-05 15:30:25
1
Наталья Кропивницкая
@Есмеральда Еверфрі Дякую) Затишної осені.
Відповісти
2020-09-05 16:38:07
1
Есмеральда Еверфрі
Відповісти
2020-09-05 16:38:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2214
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2019