Початок
Це розповідь про дівчину, звати яку Оксана. На даний момент, вона блукає зовсім чужим містом, і доволі далеко від дому. Останнім часом в її сім’ї проблеми. У своєму селі вона ходила до школи, була позитивною і люблячою дочкою. Але так склалося, що сімейна фортеця рухнула, і Оксана не витримавши постійних маминої істерики, татового нервового тику і постійного хаосу в домі, втекла.
Так, так … скривджений чотирнадцятирічний підліток, без копійки в кишені, лиш з бутербродом у рюкзаку, проїхавшись зайцем у потягу, потрапив у велике місто.
Дорогою вона пригадувала найсмішніші моменти з свого шкільного життя. Ось до прикладу: одного разу дівчина підслухала розмову своїх однолітків – Сашка Коноплянки та Петрика Гарбузенка :
- Ну ось, написали ми контрольну з анатомії . . . Андрій отримав двійку. Нівроку, бували й гірші дні, він сам казав.
- За що ж ?
- За шпаргалку. Вчителька підловила його, коли він рахував свої ребра…
І в той час Оксана легенько усміхнулась.
Зупинка . Дівчина розгублено вийшла з потягу. Море запитань мучило її, та лиш зуміла запитати у одного з перехожих час:
- Перепрошую, ви не знаєте котра година?
- Знаю. - відповів чоловік у спортивному костюмі « Adidas», і різко відвернувся.
- Д–д-дякую, - сором’язливо мовила Ксеня, опустивши погляд додолу.
«От холера, чому тут люди не такі, як у селі Маківка, якісь недоброзичливі. – зробила для себе висновки Оксана. – Якби не чвари в дома, я б повернулась…»
Коментарі