Без слів
Настася Демидюк
Натхнення є, а слів нема. Куди ж поділися слова? Я хочу щось сказати, Не можу слів дібрати. О, що мені тепер робити? Лишається - перетерпіти Цю кризу злу, неговірку. Надіюся, хоч щось знайду. Та де ж це пошукати, Щоб всіх ураз їх мати? Щоб кожне моє слово Сріблилося любов'ю. Вуста щоб промовляли, І квіти розцвітали . Цей дар такий лякливий, Як олень полохливий. Можу всю ніч писати, Мить - й двох слів не мати. Буває часом ллються Рими моїй струмочком, Слова не підбираю - Самі стають рядочком. Не знаю, що сказати І як тугу здолати: Натхнення є, а слів нема... Куди ж поділися слова? Життя мого дилема - Ось ця важка проблема.
2018-05-01 14:56:24
3
0
Інші вірші поета
Духи Важкі кроки... Травень Переспів вірша «Так тихо серце плаче…» Поля Верлена
Інші поети
Angel Angel
@arayhel
Наталія
@di_di_badabum
Diamond Darkwood
@RandxmHuman
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4175
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3534