Один дитячий день
Насуває небо білосніжні хмари,
Я іду додому разом із батьками:
Ліва ручка - в тата, права - у матусі,
Ідемо під сонцем, я йому сміюся.
Жмурюся й співаю веселкову пісню;
Розмаїття квітів навкруги барвисте;
Вірні дуби-друзі кидають тіньочок,
А внизу них - мурашки у швидкому русі.
Відпускаю руки і біжу назустріч
До свого друга і йому хвалюся:
«Був у зоопарку, бачив там ведмедів,
Потім разом з татом сидів у наметі,
Будував фортеці разом із дідусем,
Катавсь на велосипеді й обігнав матусю!»
Друг відповідає реготом веселим
І біжимо навперейми з тупотом дебелим.
Дзеркальцями розкидаємо зайчики рядочком,
Пальчиками граємось в гарячому пісочку
І розповідаємо історії жартівливі про те,
Які ми в дитсадку рятівники сміливі.
Сонце низько клониться і тихо зникає,
І спатоньки вже хочеться – мама казку читає.
Очі закриваються і розмаїття світ
Переді мною розкривається –
Сон для хлопчика семи літ.
2018-04-28 13:57:11
0
0