Аррія Торо
@arria_toro
Вірші Всі
Сонячний промінь
Я бачу раптово з'явилося сонце, І день вже, насправді, не дуже й поганий. Мені те проміння замінює соціум, І птахом у небі сміється коханий. Було дуже тяжко носити, як камінь, Минулих років небувалі часи. Але я се знаю — мене покохає, Торкаючись ніг, краплинка роси. І хай-нехай лають десь посеред гаю Скажені від болю недобрії пси. Вони теж втрачали надію і мають Заслужене право кричати щосил. * * * Та я пам'ятаю, і я точно вірю, Як тяжко буває самому іти. Але проти жалю та заради мрії Ти зможеш раптово те сонце знайти.
9
4
335