Just face it..

Neha

This isn't something that can't be solve Don't let the fear revolve Everything has solution It has too Just face what you have To get through There is always a way So don't let the fear stay Believe in yourself It might help Don't give up Coz that's not fair Face it strongly You will win What will be the outcome? Who has seen ? Face it you will Know And about the outcome Time will show You might win or you might learn But in the end there's always something you will earn..

2020-05-09 05:33:08

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Vinay Deshlahare

Some conditions me give up kr diya jata hai

Відповісти

2020-05-09 11:02:40

Подобається

Vinay Deshlahare

Unless koi aaye nai ha,aur dhire se darwaja khol ke pura pain gayab kr jaye

Відповісти

2020-05-09 11:03:58

Подобається

Neha

@Vinay Deshlahare only you can heal yourself, everything about your emotions can be under your control. And about the pain don't wait till it stops hurting, it's your choice whether you want to suffer or turn it into some opportunity that can make you better. And yes giving up is not a solution and it's first and most important thing to handle situations.

Відповісти

2020-05-09 15:16:58

Інші вірші поета

Falling is a chance.. Never Trust yourself Don't wait for others to love you..

Інші поети

yoona

@yoona_yeol

Brisée 彡

@Reinrim

사구 호랑이

@dinka_didi

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4515

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4701