Никита Поздняков
@not_a_creative_man
Обычный писатель, мечтающий попасть в нашу историю, чтобы жить в этом мире целую вечность.
Вірші
Юнак з Лісу
Сидить юнак, сидить, чекає, Коли ж товариші вернуться. Під величезним старим дубом, Він у думках своїх сидить. *** Міркує він про Україну, Незалежну та велику, Що від сяну й до Кавказ, Сяє гарно, й блищить. *** Ще міркує про кохану, Яка залишилась в Полтаві. Міркує він про бабцю стару, Яка чекає на крильці. *** Адже через декілька хвилин, Піде він з браттями до бою, За незалежність України. Він свято вірить, що він переживе Кроваву битву у лісах. *** Він свято вірить, що вернеться, До бабусі, до Полтави. І свято вірить, як дитя Що переможе - УПА.
5
0
176