Вірші
1st ukranian
торкається вітер повік невагомо
десь вдалині самотня зірка мерехтить
усі кудись біжать, та посеред гомону
ніхто не бачить
як по твоїй щоці прозора капелька біжить.
потускніли колись палаючі очі
і відображення в дзеркалі стало не милим
люба, якби ж ти тільки вміла так охоче
себе любити, як інших полюбила.
3
3
246
