Олександр Гук
@oleksandr_guk
Вірші
Навчи мене
Навчи мене сміятись Так, як вмієш тільки ти. А я навчу читати По очах чужі думки. Навчи мене так мріяти, Літати в майбутті. А я навчу триматися Й не бути в небутті. Навчи мене кохати, Щоб у середині жар Зміг зігріти моє серце, Мою душу і печаль.
1
0
170
До серця
До серця твого шлях пройти так складно, Але чому ж на шлях цей тягне так? Чому ламає душу він нещадно? Чому змушує грати в цей спектакль? Напевно, не дам я відповідь на ці питання, Бо доки в голові твій образ є Зроблю я все щоб не погасло те кохання, Що породило палке те серденько твоє.
2
0
272
Мрія
Мрія, що у ній такого? Що взагалі говорить нам це слово? Мрія це обов'язок? Можливо. Мрія це надія? Теж можливо. Але що ж насправді таке мрія? Я вам скажу, що на душі лежить. Вона про двох, не про одного ейфорію. Вона про почуття, яке ще спить.
3
0
338
Її долоні
Її долоні гарні та тендітні, Ніжні, як в малого немовляти, Теплі, мов той тихий вечір в липні, Пахнуть , ніби свіжі листя м'яти . Коли торкаюсь, весь світ завмирає, Коли тримаю, то в грудях палає, Коли цілую, не знаю чи встою, Коли відпускаю, в душі помираю.
5
6
323