Знайди в собі відповідь..

Саша Оліферук

Я відшукав собі притулок Та не знайшов в собі пояснень Чим краще вмерти від пігулок? Чи бути збитим десь на трасі І ти не знаєш, що обрати А може, ти просто боїшся? Що не зможеш вранці встати Чи ти, ще просто не народився Я думаю, краще не обирати Там зверху все давно відомо Кому дозволено кохати Кому піти зі свого дому ©Oliferuk

2018-07-14 20:54:22

Інші вірші поета

Метро Вона Просто..

Інші поети

Clarissa Fairchild

@clarissa_fray

Павло Шум

@12_07_1999

Reham Mohamed

@Reham_mo7amed

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2352

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11156