Розставання
Скажу тобі я лише раз, На нашій зустрічі останній. Як я кохала тебе так Як не кохала ще ніколи. Нехай не віриш ти словам, Але хіба я в тому винна? Що покохав ти знову враз, Але тепер не моє тіло. Ти покохавши розказав, Що ти не можеш жити з болем. Прийшов той час що нам з тобою Потрібно розійтись на вік. Але у чом моя винна? Що робиш боляче мені. Ідеш від мене, а мені... Погинуть на віки вічні в самоті.
2021-01-08 15:18:59
8
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2716
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2629