Як жить мені із цим?
Olіvia Anon
Ти обійми мене так ніжно Так сильно обійми хоч раз. Щоб не забула я обіймів Які дали мені життя. Щоб не забула як то жити Коли кохаєш ти сповна. Щоб не забула як прожити Без тих обіймів все життя. Коли мене ти обіймаєш Здається знову я живу, Але це сон... Ти забуваєш, Як обіймав мене колись. Забудеш ти і як кохаєш, Але як жить мені із цим?
2020-12-28 15:52:43
6
0
Інші вірші поета
Нехай я не така як ти хотів Сни Веснянки Вір у диво
Інші поети
بسنت
@bassant_samir_aly
papa emmanuel
@papa_emmanuel
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12235
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13165