Чому коли ти бачиш?
Чому коли ти бачиш? Тобі все хочеться знайти, Відкриті лінії доріг, Чи вени де в них кров тече. Побачиш світ і ти аже сильний, Бо силу ту, ти взяв з небес. Годинник ходить на столі І каже як тобі іти. Втекти від сліз ти все ж не зміг, Бо відлік твій вже на нулі. Відкриті двері тих хто вмер, І що ж тобі знайти? Допомогти тобі не зміг, Ти ж бачиш тут свій підпис. Так знаєш ти, своїх всіх жертв, Вони всі пісню пишуть.
2023-03-23 18:29:26
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Марго Форевер
Ти -молодчинка!
Відповісти
2023-03-24 19:23:00
2
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3360
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2150