Чому коли ти бачиш?
Чому коли ти бачиш? Тобі все хочеться знайти, Відкриті лінії доріг, Чи вени де в них кров тече. Побачиш світ і ти аже сильний, Бо силу ту, ти взяв з небес. Годинник ходить на столі І каже як тобі іти. Втекти від сліз ти все ж не зміг, Бо відлік твій вже на нулі. Відкриті двері тих хто вмер, І що ж тобі знайти? Допомогти тобі не зміг, Ти ж бачиш тут свій підпис. Так знаєш ти, своїх всіх жертв, Вони всі пісню пишуть.
2023-03-23 18:29:26
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Марго Форевер
Ти -молодчинка!
Відповісти
2023-03-24 19:23:00
2
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4799
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5593