Еліна Сірик
@eliksir
Та, чиї очі завжди прикуті до неба
Блог Всі
Новини
3
108
Вірші Всі
Психлікарня
Комфортна кімната, широкі ліжка Одні двері, вішалка, тумба і лампа Дві розетки, на вікнах стоїть решітка І сумна я - один день із моєї палати Бітлз, Джон Лєнон, «Imagine» і я Лікарі також палять, й доволі багато Все добре? Французькою - tout va bien? Після Ніцше почну я читати Сократа Промайнуло два тижні, разом із літом Згадаю лиш день, коли ти приїздив Не страшно мені прощатись зі світом Страшно, щоб ти мене не любив
0
0
129
Сонце
Сонце, пробач нам, що бачимо сни, Замість світанку над степом широким. Скажи, де знаходиш ти стільки сил, Щоби прокидатися й плити самотньо? Даруєш тепло кожен наш день, Хоч і зазвичай тебе не стрічаєм. Любиш ти нас, ми ж шукаємо тінь І лише зимою про тебе згадаєм 13/12/2019, переклад 2024
0
0
101
Її руки
Її руки завжди пахли так ніжно ромашками, Що для чаю і лише тобі у парку рвала. Але час іде, вірші стали простими бумажками, І цим холодним вечором вона п’є чай сама. Ці бліді руки могли бути тобою зціловані, Та зараз вони вкриті по лікті шрамами. І від твоїх ударів її рухи сковані. Чим же їй відбиватися? Ранами? 2019, переклад 2024
0
0
89