الى الاقرب لقلبي وروحي
اسير مجروح المشاعر، و رأسي مرفوع بفخر. يبكي قلبي ويزداد بكائهُ خوفاً من صداه، واسير بين رفاق اضحكُ ولا اسمع صوتي من بينهم. انفجر باكياً ودموعي هي دمائي، وتبتسم عيوني قبل شفتاي. احيانا اُكسر من قِبل اُناس، هم الاقرب لروحي. لا يمكنني ان اغضب عليها، فهي تؤام روحي. اسامحها دائما لعلها تصحح افعالها، لكنِ لا انسى، وجرحي لم يشفى. بقلم قلبِ يحكي عن مشاعره Kh😘 اشكرك لقرائتك مشاعري
2018-09-07 05:00:32
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Sham Am
مشاعر منكسرة ومع هذا تقاوم 💛
Відповісти
2018-09-07 06:41:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2201
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1673