час
Petite Poetess
не тримаю зла на душі, між пальців - вогнище сірника. догорає і сірий дим вгору здіймається тОнка рука відпускає недопалок той, він безшумно торкається долу. переплетені наші долі, наче вени, що кров доносять з твого серця в моє - навіки я бажаю, щоб вони бились. . перелічено часу мало, залишається ще століття (хоч би сили прожити стало). відродитися можна наче але хтозна, чи буде досить віри в нове, безмежне начало... та я хочу, безмежно хочу... щоби пісня твоя звучала.
2019-10-06 15:38:35
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Petite Poetess
дякую 🧡
Відповісти
2019-10-06 19:23:54
Подобається
Інші категорії
Ода Поеми Соціальні Любовні Для підлітків Пейзажні
Інші поети
May Ling
@May_Ling54
TEJA
@TEJA
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1972
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1297