Вірші
Мама
Одного разу запитаю маму,
А де той час щасливий і сумний,
Мені з дитинства завели програму
Що час її був дуже важкий
Раніше тільки жили на зарплату,
Чи може крали для дітей
А може просто мали таку владу
Яка губила радянських тих людей
Я як і мама, теж навчався в школі
Я як і вона пішов за небокрай
Я теж як мама, шукав дороги
Я не знайшов, так само як вона
Ми часто сваримося з нею
За те що зроблю щось не так
За те що свої всі проблеми
Вирішую без неї сам
А мама плаче вже боїться
Бо час іде, роки летять
І я вже трохи доросліший
Для неї я завжди дитя
А памятаєте маленькі
Ми бігали колись в трусах
А зараз наші рідні неньки
За нами плачуть за дитят
Ми ваші діти , і будем ними
Хоча і поряд нас нема
Ми тут ми з вами моя нене
Все скоро привезем внучат
А мама сива знову плаче
Але ті сльози самоти
Хоч і бабуся вона знає
Що скоро нам треба піти
Сьогодні ми вже за кордом
А наші мами там в тиші
І ми сумуємо за домом
А наша ненька за дітьми
А ми завжди будем маленькі
А ми завжди будем дітьми
Ти не забудь що наша ненька
Є нашим богом назавжди....
Хочу вклонитись матерям
Хочу вклонитися глибоко
Сказати дякую я вам
За те що дали нам свободу
Дали нам крила і життя
Дали нам всі свої науки
Дали нам йти у небуття
Дали нам пережити муки
Я дякую всім матерям
Які поставили на ноги
Я ти мій друг запамятай
Що МАМА й є тим самим Богом
1
0
98
