Петро Грейцаровський
@petruha_98
Вірші
Мама
Одного разу запитаю маму, А де той час щасливий і сумний, Мені з дитинства завели програму Що час її був дуже важкий Раніше тільки жили на зарплату, Чи може крали для дітей А може просто мали таку владу Яка губила радянських тих людей Я як і мама, теж навчався в школі Я як і вона пішов за небокрай Я теж як мама, шукав дороги Я не знайшов, так само як вона Ми часто сваримося з нею За те що зроблю щось не так За те що свої всі проблеми Вирішую без неї сам А мама плаче вже боїться Бо час іде, роки летять І я вже трохи доросліший Для неї я завжди дитя А памятаєте маленькі Ми бігали колись в трусах А зараз наші рідні неньки За нами плачуть за дитят Ми ваші діти , і будем ними Хоча і поряд нас нема Ми тут ми з вами моя нене Все скоро привезем внучат А мама сива знову плаче Але ті сльози самоти Хоч і бабуся вона знає Що скоро нам треба піти Сьогодні ми вже за кордом А наші мами там в тиші І ми сумуємо за домом А наша ненька за дітьми А ми завжди будем маленькі А ми завжди будем дітьми Ти не забудь що наша ненька Є нашим богом назавжди.... Хочу вклонитись матерям Хочу вклонитися глибоко Сказати дякую я вам За те що дали нам свободу Дали нам крила і життя Дали нам всі свої науки Дали нам йти у небуття Дали нам пережити муки Я дякую всім матерям Які поставили на ноги Я ти мій друг запамятай Що МАМА й є тим самим Богом
1
0
88