Коли у Львові випаде сніг
Alina Vykhrystyuk
Коли у Львові нарешті випаде сніг І на вулицях знов стане тісно, Я буду шукати тебе крізь доріг Навіть якщо буде надто пізно. Задивлятимусь на засніжені тротуари, Заглядатиму в кожен вузенький поріг. Перейду мимохіть кілометри й гектари, Коли у Львові нарешті випаде сніг Я проїду заметені автостради І нехай завірюха снігопад підніма Я перелізу забори і барикади, Але пóки що, бачиш? Снігу нема.. А разом зі снігом - нема почуттів Тих, про які пишуть в романах Зима залишиться уявою снів На сніжних львівських парканах
2020-11-11 00:26:52
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Alina Vykhrystyuk
дякую!)
Відповісти
2020-11-11 11:33:39
Подобається
Інші вірші поета
Дев'ятнадцятий жовтень Любов не потребує умов Я пам'ятаю, а ти? Мотивація
Інші поети
-Rayures
@Catalina_P
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3711
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4693