Поетична збірка
Alina Vykhrystyuk
Якщо життя - це запалена зірка, Купа недосліджених нами наук То любов - поетична збірка, Яка ніколи не піде на друк. Її читають чомусь між рядками Уникають метафор, гублять лапки Перекреслюють строфи руками Замість ком, виставляють крапки Забувають про рими й куплети, Про слова, про важливі дзвінки Чи насправді всі кращі поети Виривають з книжок сторінки? Буквами будують гору ратуш Комбінують цілі ямби й анапести Де на старті в душі білий аркуш А на фініші - вже палімсести І збірки вигорають раптово Немов серце - єдиний редактор Що чуттями вкарбовує слово Яке випадково вигадав автор
2021-11-27 11:59:51
16
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Юлія Богута
Приголомшливий вірш та метафори у ньому.
Відповісти
2021-11-27 19:02:06
1
Alina Vykhrystyuk
@Юлія Богута дуже дякую 🙂
Відповісти
2021-11-27 19:18:40
Подобається
Юлія Богута
@Alina Vykhrystyuk Вітаю з вибором редакції)
Відповісти
2021-11-27 22:20:29
1
Інші вірші поета
Меломан Наші шляхи ще перетнуться #JUST LVIV IT To love
Інші поети
Alis Tulupa
@alis_tulupa
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4786
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1844