Поетична збірка
Якщо життя - це запалена зірка, Купа недосліджених нами наук То любов - поетична збірка, Яка ніколи не піде на друк. Її читають чомусь між рядками Уникають метафор, гублять лапки Перекреслюють строфи руками Замість ком, виставляють крапки Забувають про рими й куплети, Про слова, про важливі дзвінки Чи насправді всі кращі поети Виривають з книжок сторінки? Буквами будують гору ратуш Комбінують цілі ямби й анапести Де на старті в душі білий аркуш А на фініші - вже палімсести І збірки вигорають раптово Немов серце - єдиний редактор Що чуттями вкарбовує слово Яке випадково вигадав автор
2021-11-27 11:59:51
16
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Юлія Богута
Приголомшливий вірш та метафори у ньому.
Відповісти
2021-11-27 19:02:06
1
Alina Vykhrystyuk
@Юлія Богута дуже дякую 🙂
Відповісти
2021-11-27 19:18:40
Подобається
Юлія Богута
@Alina Vykhrystyuk Вітаю з вибором редакції)
Відповісти
2021-11-27 22:20:29
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3971
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5608