Невелика балада про ЗНО
Залишили бідну дитину без відпочинку 🆘 З понеділка по п'ятницю і навіть субота Хоч би звільнили мене на хвилинку Бо набридла вже домашня робота📚 Майже кожен день я чую: "Тобі колись знадобитися воно!" Я тепер за партою ночую🕯️ Ну хто придумав це кляте ЗНО? Вчу дієслово, числівник, іменники Щоб оцінка була в мене найвища Мені вже в кошмарах сняться займенники Пане Авраменко, ну навіщо? 😥 Доводиться вчить вночі синтаксис і граматику✏️ Адже екзамени вже дуже близько І потім, як тільки я дороблю математику Згадую, що мені ще англійську... Мені довелося здатись в полон Тепер я навіки учень-заручник Можу забути про ігри, про сон Бо єдиний мій друг- навчальний підручник😑📑 ©AlinV Like, якщо жиза!
2018-12-03 00:34:55
9
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2372
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3759