Невелика балада про ЗНО

Alina Vykhrystyuk

Залишили бідну дитину без відпочинку 🆘 З понеділка по п'ятницю і навіть субота Хоч би звільнили мене на хвилинку Бо набридла вже домашня робота📚 Майже кожен день я чую: "Тобі колись знадобитися воно!" Я тепер за партою ночую🕯️ Ну хто придумав це кляте ЗНО? Вчу дієслово, числівник, іменники Щоб оцінка була в мене найвища Мені вже в кошмарах сняться займенники Пане Авраменко, ну навіщо? 😥 Доводиться вчить вночі синтаксис і граматику✏️ Адже екзамени вже дуже близько І потім, як тільки я дороблю математику Згадую, що мені ще англійську... Мені довелося здатись в полон Тепер я навіки учень-заручник Можу забути про ігри, про сон Бо єдиний мій друг- навчальний підручник😑📑 ©AlinV Like, якщо жиза!

2018-12-03 00:34:55

9

0

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3055

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4663