Часом так буває

Alina Vykhrystyuk

Я помилилась. Часом так буває Усі ми люди. Помилятися не гріх Хіба як серце інколи картає Того, хто надважливе не зберіг. За всі складні та необачні фрази За перешкоди, що, на жаль, не оминув За галас, заздрість і образи За висновки, що так і не збагнув За посмішки, які не знали щирість За сльози, що не знали болю За пустоту всередині та сирість За почуття, які забули волю За те, що десь я зупинилась За те, що вирій мрій уже не зігріває Я, як і всі, напевно, помилилась Нічого. Часом, так буває.

2021-04-12 21:28:56

9

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Radianta

Ох, і сумно, і чарівно по-своєму!😍 💫 Однозначно в закладки 🙈✨

Відповісти

2021-04-16 07:57:36

2

Alina Vykhrystyuk

@Radianta дякую 🧡

Відповісти

2021-04-16 07:59:34

1

Сандра Мей

https://www.surgebook.com/one_life_/blog/8qmaj9d Лови посилання на український конкурс для поетів, які пишуть римовано. Вам задають тему а ви пишете й обирають найкращого. Якщо зацікавить заходь. Проект не мій. Якщо візьмеш участь. то удачі.

Відповісти

2021-04-28 09:24:02

Подобається

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

79

19

2652

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4875