Часом так буває
Я помилилась. Часом так буває Усі ми люди. Помилятися не гріх Хіба як серце інколи картає Того, хто надважливе не зберіг. За всі складні та необачні фрази За перешкоди, що, на жаль, не оминув За галас, заздрість і образи За висновки, що так і не збагнув За посмішки, які не знали щирість За сльози, що не знали болю За пустоту всередині та сирість За почуття, які забули волю За те, що десь я зупинилась За те, що вирій мрій уже не зігріває Я, як і всі, напевно, помилилась Нічого. Часом, так буває.
2021-04-12 21:28:56
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Radianta
Ох, і сумно, і чарівно по-своєму!😍 💫 Однозначно в закладки 🙈✨
Відповісти
2021-04-16 07:57:36
2
Alina Vykhrystyuk
@Radianta дякую 🧡
Відповісти
2021-04-16 07:59:34
1
Сандра Мей
https://www.surgebook.com/one_life_/blog/8qmaj9d Лови посилання на український конкурс для поетів, які пишуть римовано. Вам задають тему а ви пишете й обирають найкращого. Якщо зацікавить заходь. Проект не мій. Якщо візьмеш участь. то удачі.
Відповісти
2021-04-28 09:24:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3661
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3792