Часом так буває
Я помилилась. Часом так буває Усі ми люди. Помилятися не гріх Хіба як серце інколи картає Того, хто надважливе не зберіг. За всі складні та необачні фрази За перешкоди, що, на жаль, не оминув За галас, заздрість і образи За висновки, що так і не збагнув За посмішки, які не знали щирість За сльози, що не знали болю За пустоту всередині та сирість За почуття, які забули волю За те, що десь я зупинилась За те, що вирій мрій уже не зігріває Я, як і всі, напевно, помилилась Нічого. Часом, так буває.
2021-04-12 21:28:56
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Radianta
Ох, і сумно, і чарівно по-своєму!😍 💫 Однозначно в закладки 🙈✨
Відповісти
2021-04-16 07:57:36
2
Alina Vykhrystyuk
@Radianta дякую 🧡
Відповісти
2021-04-16 07:59:34
1
Сандра Мей
https://www.surgebook.com/one_life_/blog/8qmaj9d Лови посилання на український конкурс для поетів, які пишуть римовано. Вам задають тему а ви пишете й обирають найкращого. Якщо зацікавить заходь. Проект не мій. Якщо візьмеш участь. то удачі.
Відповісти
2021-04-28 09:24:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4694
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3825