Часом так буває
Я помилилась. Часом так буває Усі ми люди. Помилятися не гріх Хіба як серце інколи картає Того, хто надважливе не зберіг. За всі складні та необачні фрази За перешкоди, що, на жаль, не оминув За галас, заздрість і образи За висновки, що так і не збагнув За посмішки, які не знали щирість За сльози, що не знали болю За пустоту всередині та сирість За почуття, які забули волю За те, що десь я зупинилась За те, що вирій мрій уже не зігріває Я, як і всі, напевно, помилилась Нічого. Часом, так буває.
2021-04-12 21:28:56
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Radianta
Ох, і сумно, і чарівно по-своєму!😍 💫 Однозначно в закладки 🙈✨
Відповісти
2021-04-16 07:57:36
2
Alina Vykhrystyuk
@Radianta дякую 🧡
Відповісти
2021-04-16 07:59:34
1
Сандра Мей
https://www.surgebook.com/one_life_/blog/8qmaj9d Лови посилання на український конкурс для поетів, які пишуть римовано. Вам задають тему а ви пишете й обирають найкращого. Якщо зацікавить заходь. Проект не мій. Якщо візьмеш участь. то удачі.
Відповісти
2021-04-28 09:24:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3865
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1594