Присвята старшій мамі
Як хочеться втекти від карантину Від задухи дорослого життя Піти у світ, збудить в собі дитину І будувати з гілок укриття Гуляти, пОки не покличуть їсти Ліпити із ведеречком паскИ Стрибати, а надвечір сісти, Щоб слухати твої нові казки Задумливо дивитися в віконце Чекати сильно голосу твого: "Іди на кухню їсти, сонце, Іди, покИ ще суп не охолов" Я хочу бавитись з ляльками І купувати їм малі спіднички Стукати маминими каблуками Одягаючи твої в'язані рукавички Давай побавимось на двОрі? Зупинимо на хвильку час? Вночі підЕм дивитися на зорі, Які так радо дивляться на нас? Загой мені болючі ранки Цілуй, в обіймах повтішай Готуй свої смачні сніданки Будь поруч і ніколи не лишай.
2021-09-21 21:31:22
2
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5857
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2875