Присвята старшій мамі
Alina Vykhrystyuk
Як хочеться втекти від карантину Від задухи дорослого життя Піти у світ, збудить в собі дитину І будувати з гілок укриття Гуляти, пОки не покличуть їсти Ліпити із ведеречком паскИ Стрибати, а надвечір сісти, Щоб слухати твої нові казки Задумливо дивитися в віконце Чекати сильно голосу твого: "Іди на кухню їсти, сонце, Іди, покИ ще суп не охолов" Я хочу бавитись з ляльками І купувати їм малі спіднички Стукати маминими каблуками Одягаючи твої в'язані рукавички Давай побавимось на двОрі? Зупинимо на хвильку час? Вночі підЕм дивитися на зорі, Які так радо дивляться на нас? Загой мені болючі ранки Цілуй, в обіймах повтішай Готуй свої смачні сніданки Будь поруч і ніколи не лишай.
2021-09-21 21:31:22
2
0
Інші вірші поета
Я намалюю тобі зорі Я пам'ятаю, а ти? Сільський відпочинок Гуманітарій
Інші поети
Pavlo
@poeta
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1279
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3658