Я пам'ятаю, а ти?
Alina Vykhrystyuk
Я пам'ятаю, світлі ночі, Небо, вкрите зірками, Я пам'ятаю все, що хочеш, Що було між нами Я пам'ятаю ті хвилини І як серце безупинно б' ється Я пам'ятаю мимовільно Як говорити не вдається Я пам' ятаю, ніби відібрало мову І кисню вже не вистачає Я пам'ятаю цю розмову, Коли уже себе втрачаю Я пам'ятаю цю необережність І кожну зустріч, на яку чекала Я памятаю цю безмежність Ти пробач, що я згадала ©AlinV
2018-09-06 17:31:45
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Юлія Гаргат
Дуже гарний вірш. Такий щирий і зворушливий. Чомусь згадала одразу себе буквально декілька місяців назад теж переживала свожі почуття.
Відповісти
2018-09-07 17:00:19
1
Alina Vykhrystyuk
@Юлія Гаргат дуже приємно, дякую
Відповісти
2018-09-07 18:28:51
Подобається
Інші вірші поета
Любов не потребує умов Доле! Не можу тебе забути Правда Василя Стуса
Інші поети
GRAFO
@grafo
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11669
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1446