Я пам'ятаю, а ти?
Я пам'ятаю, світлі ночі, Небо, вкрите зірками, Я пам'ятаю все, що хочеш, Що було між нами Я пам'ятаю ті хвилини І як серце безупинно б' ється Я пам'ятаю мимовільно Як говорити не вдається Я пам' ятаю, ніби відібрало мову І кисню вже не вистачає Я пам'ятаю цю розмову, Коли уже себе втрачаю Я пам'ятаю цю необережність І кожну зустріч, на яку чекала Я памятаю цю безмежність Ти пробач, що я згадала ©AlinV
2018-09-06 17:31:45
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Юлія Гаргат
Дуже гарний вірш. Такий щирий і зворушливий. Чомусь згадала одразу себе буквально декілька місяців назад теж переживала свожі почуття.
Відповісти
2018-09-07 17:00:19
1
Alina Vykhrystyuk
@Юлія Гаргат дуже приємно, дякую
Відповісти
2018-09-07 18:28:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2938
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4106