Я пам'ятаю, а ти?
Я пам'ятаю, світлі ночі, Небо, вкрите зірками, Я пам'ятаю все, що хочеш, Що було між нами Я пам'ятаю ті хвилини І як серце безупинно б' ється Я пам'ятаю мимовільно Як говорити не вдається Я пам' ятаю, ніби відібрало мову І кисню вже не вистачає Я пам'ятаю цю розмову, Коли уже себе втрачаю Я пам'ятаю цю необережність І кожну зустріч, на яку чекала Я памятаю цю безмежність Ти пробач, що я згадала ©AlinV
2018-09-06 17:31:45
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Юлія Гаргат
Дуже гарний вірш. Такий щирий і зворушливий. Чомусь згадала одразу себе буквально декілька місяців назад теж переживала свожі почуття.
Відповісти
2018-09-07 17:00:19
1
Alina Vykhrystyuk
@Юлія Гаргат дуже приємно, дякую
Відповісти
2018-09-07 18:28:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2225
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5288