Whispering Voice

Ezra Briscoe

Whispering voice in the wind You said that you are the beat That would rock my world But now my world is falling apart Whispering voice in the wind You promised to be the sun in my day But now my sky is gray Leaving me to say You've truly break My heart I guess You whispered to me a lie Those words that was said Wasn't straight from your heart I must confess that by your words you had me fooled for a while With trustful heart I believed in you like a child Whispering voice in the wind How could you have done this to me Didn't we agreed from the start We'll never part Now I'm here feeling sad Nursing a bleeding heart Leaving me with a dying heart Whispering voice in the wind You've left my heart Unattended For me what is recommended Now that our relationship has ended I must protect my heart From failing to love again Taking note that a whispering Voice I will not trust again.

2018-10-03 18:37:52

4

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

sje_107

Deep

Відповісти

2018-10-05 20:38:57

Подобається

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

55

10

3451

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12398