Невидима сторона
У поета завжди є невидимий стовбець, рядок, Він не буде на папері, але ніколи не зникне із думок. Кохана береже свої секрети, від друзів і мене. В ніч одну усе розкаже, потім з дому прожене. Смерть буває також плаче, забираючи останній вдих, Їй набридло бачити – мам, похмурих і блідих. Пробач, швидше пулі в слід летить, Доганяєш і рукою хватаєш, що тремтить. Спогади, час підло відкарбує, Він геніальний злодій, себе ж грабує.
2022-01-05 21:24:45
4
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2282
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2564