Невидима сторона
У поета завжди є невидимий стовбець, рядок, Він не буде на папері, але ніколи не зникне із думок. Кохана береже свої секрети, від друзів і мене. В ніч одну усе розкаже, потім з дому прожене. Смерть буває також плаче, забираючи останній вдих, Їй набридло бачити – мам, похмурих і блідих. Пробач, швидше пулі в слід летить, Доганяєш і рукою хватаєш, що тремтить. Спогади, час підло відкарбує, Він геніальний злодій, себе ж грабує.
2022-01-05 21:24:45
4
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5578
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1683