Невидима сторона
Pavlo
У поета завжди є невидимий стовбець, рядок, Він не буде на папері, але ніколи не зникне із думок. Кохана береже свої секрети, від друзів і мене. В ніч одну усе розкаже, потім з дому прожене. Смерть буває також плаче, забираючи останній вдих, Їй набридло бачити – мам, похмурих і блідих. Пробач, швидше пулі в слід летить, Доганяєш і рукою хватаєш, що тремтить. Спогади, час підло відкарбує, Він геніальний злодій, себе ж грабує.
2022-01-05 21:24:45
4
0
Інші вірші поета
Кава, скло розбите й ти Дідусь У весняних квітів твої очі Ще не вмерла в світі доброта
Інші поети
Sad Girl
@sad_g
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
11138
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8210