Час невблаганно біжить вперед
polina_grm
Замки руйнуються під тоннами сучасності. Ландшафт змінює свій звичний вигляд. Люди скидають свої маски. Я — не рухаюся. не встигаю. У цьому світі мені немає місця. Час невблаганно біжить вперед. А я застрягла в темряві власних сподівань. Не в змозі знайти вихід. Час — втік. Я залишилася у порожньому минулому.
2020-08-19 19:32:57
3
0
Інші вірші поета
Спогад Я забула тебе Я просто намагаюся усе зберегти Його стрімкий крок глушила вулиця
Інші поети
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11086
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2614