Ми
polina_grm
Ми — розгублене покоління стоїмо на порозі майбутнього. Ми — втрачене покоління, втратило всі принади минулих лестощів і підлабузництва. Ми — забуте покоління, сподіваємося забути нескінченну кількість невинних жертв і криваві відбитки на наших тілах. Ми — зникле покоління, що втратило душевну рівновагу і не зберігає ідеалістичну систему буття. Ми — розсіяне покоління, розгубили себе ще на початку шляху. Ми — хто завгодно, не збережені на сторінках історії.
2020-08-19 19:34:28
3
0
Інші вірші поета
Час невблаганно біжить вперед Неправильне кохання Я забула тебе Відчай
Інші поети
_darishka_
@_darishka_
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3059
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3661